| RSS

Нацбанк Украины повысил ставку и отпустил валютный курс

 Национальный банк Украины отказался от валютных аукционов и повысил ключевую ставку, стремясь обуздать инфляцию, растущую на фоне падения курса гривны и экономики из-за войны с сепаратистами на востоке.

«Правление Нацбанка Украины в рамках подготовки к введению режима инфляционного таргетирования приняло решение об изменении подходов к проведению денежно-кредитной политики в части повышения ее действенности и прозрачности», — говорится в тексте заявления.

«Основные изменения заключаются в усилении действенности учетной ставки… С целью обеспечения прогнозируемого и контролируемого развития рыночной ситуации Нацбанк будет применять более жесткую денежно-кредитную политику».

Нацбанк повысил с 6 февраля базовую ставку рефинансирования — учетную ставку — до 19,5 процента с 14,0 процента.

По данным Государственной службы статистики, темпы инфляции в прошлом году подскочили до 24,9 процента, самого высокого показателя с 2000 года, после роста на 0,5 процента в 2013 году.

В 2014 году центральный банк трижды повышал ключевую ставку, которая в начале года составляла 6,5 процента.

Нацбанк также разрешил банкам торговать на валютном рынке без привязки валютного курса гривны к индикативному курсу, который устанавливался ежедневно на аукционах НБУ, говорится в сообщении банка.

НБУ больше не планирует аукционов, на которых он с ноября ежедневно продавал банкам примерно $3 миллиона из своих резервов, удерживая колебания гривны в диапазоне 15-16 за $1. Устанавливаемый на аукционах курс служил индикативным курсом для межбанковских сделок.

По словам дилеров и аналитиков, административное ограничение привело к созданию еще большего дефицита валюты на официальном рынке и формированию так называемого «черного рынка», где иностранную валюту можно купить, но по курсу, значительно превышающему официальный.

Глава Национального банка Украины Валерия Гонтарева на встрече с банкирами в понедельник пообещала переход к «рыночному механизму» определения курса гривны. В среду на пресс-конференции она сказала, что и банки, и основной кредитор правительства — МВФ — поддержали это решение:

«После наших обсуждений с банками и МВФ… нами принято решение, что с сегодняшнего дня мы перестаем проводить аукционы как потерявшие смысл».

Она добавила, что НБУ продолжит прямые продажи валюты Нафтогазу Украины и сохранит административные ограничения на валютном рынке, включая запрет на покупку валюты под некоторые виды деятельности и ограничение на операции с наличной валютой.

«Учитывая уровень резервов, прямых интервенций на рынок пока не предусматривается», — сказала она.

Средневзвешенный курс гривны на валютном аукционе Национального банка Украины 4 февраля второй день подряд понизился на 1,6 процента — до 16,4183 гривны за $1 с 16,2101 гривны 3 февраля, сообщил центральный банк на странице в системе Рейтер.

Ежедневные темпы снижения курса ускорились в феврале. Гривна снизилась примерно на 4,8 процента с начала года. На первом в 2015 году аукционе 6 января курс составил 15,7442/$1.

Курс гривны упал примерно на 50 процентов к доллару в 2014 году на рынке Украины, переживающей экономический кризис на фоне войны с сепаратистами на востоке, значительных долговых платежей и отсутствия доступа к новым займам на мировых рынках капитала.

Миссия Международного валютного фонда, на финансовую поддержку которого рассчитывает Украина, обсуждает в Киеве условия предоставления новых кредитов для пополнения международных резервов НБУ, упавших по итогам 2014 года до десятилетнего минимума в $7,533 миллиарда.

Распечатать Распечатать
Оставить комментарий 1829 просмотров, 1 - сегодня |
  • SvobodaU

    Люди, які брали
    валютні кредити, отримали по Україні додатковий борг у сумі 180 мільярдів
    гривень через девальвацію! Це кредитне рабство (І.Франко «Сам собі
    винен»). Банки перетнули межу і розміщують замовні статті з грубими
    коментарями щодо оббріхування позичальників (мова, звичайно, йде про зубожілі
    сім’ї, адже з позичальниками від бізнесу, які отримали значні суми кредитних
    коштів, часто за винагороду банківським працівникам, банки воліють домовлятися
    і частину мільйонної безнадійної заборгованості просто списують). Я не буду
    коментувати грубі коментарі, подібні таким: «надо быть дебилом, чтобы
    взять кредит в долларах», «кредиты брали только спекулянты квартирами»,
    «жадные, хотели меньших процентов, а теперь плачут», як і коментарі
    зі скандальними політичними заявами та антисемітизмом (є і такі, які розміщують
    нібито від псевдоспівчувальників трагедії кредитного рабства). Суть більш-менш
    адекватних коментарів наступна:

    - ні в якому ми не в кредитному рабстві, але живемо
    в цинічному світі,

    - позичальники валютних кредитів хотіли менших
    відсотків – в них був вибір, точно як у того, хто сідає грати з шулером – те,
    що тобі здається низьким (процент) насправді виявиться заманюванням в борги і
    основним бізнесом, “фішкою” шулера, який здає тобі нібито виграшні карти, але в
    шулера завжди з’явиться туз з рукава.

    - банки майже святі і їх оббріхують журналюги і
    недобросовісні позичальники, при цьому, було зазначено, що якщо за банками і є
    грішок, то це не масове явище, як то кажуть, одним грішком і один раз можна
    здорово заробити – на один і той самий грішок рідко хто купляється.

    - не видають депозити, бо позичальнкии не платять за
    кредитом і інтереси позичальників ніколи не зійдуться з інтересами вкладників,
    забувають, що на цю тему є анекдот: доки позичальники і вкладники ділять корову
    (гроші), тягнучи її у різні боки, хтось дуже розумний (банк) просто доїть
    корову у відро.

    - за короткий строк (3 роки) можна виплатити
    іпотечний кредит під 24-26% і немає жодних проблем – суть бізнесу чи інших
    джерел виплати не пояснюється і т.і.

    Моя думка, що позичальники валютних кредитів стали
    жертвами шахрайської змови. Подивіться договір про видачу валютного кредиту —
    аж смішно, як під копірку, через кожен пункт ризики з девальвації гривні
    покладаються на позичальника, хоча демократична влада (президентство Ющенка)
    проголошувала стабільність гривні і, навіть, її зміцнення.Та вже і по 8 багато
    хто платити не міг. Краще було вірити деяким трохи параноїдальні статтям про
    змову? На початку кризи прогнозувалася, що вихід з кризи відбудеться через
    війну та перепродаж заставного майна позичальників, тобто тільки, коли все
    відберуть за дешево — будуть перепродавати за дорого і «оживлять
    економіку». Чого варті статті щодо необхідності відміни мораторію, який,
    наразі, є єдиною надією позичальників, яким банк штучно збільшив борг і
    намагається відібрати єдине житло, знов таки,штучно зменшивши вартість житла. Я
    особисто був присутній на таких судових процесах та при діях державних
    виконавців, коли позичальник грабувався та принижувався під прикриттям
    авторитету держави. Таких позичальників змішують з позичальниками шахрайськими
    бізнес-структурами, кажучи, що всі позичальники бажали і бажають «кинуть
    банк». Виникає питання: «Совість є чи вона продана?»

    Механізми звільнення від кредитного рабства є, вони
    обгрунтовані і навіть втілені в законопроектах, але банки бажають свободи дій в
    цьому процесі і блокують через лобістів всі ініціативи щодо полегшення долі
    позичальників. Доходить до цинізму, коли банки пропонують полегшувати долю
    позичальників тільки через участь в АТО. Герої зостануться героями, але тут
    слід зауважити, що в АТО-війні бере участь вся країна і кожен на своєму
    відповідальному місці. Навіть мама, яка на соціальній допомозі годує дитину,
    робить значний внесок в успіх нашої країни. Під тиском банківського лобі, влада
    опиняється в позиції нерішучих російських царів, які лили сльози над бідами
    кріпаків, але пасували перед привілеями поміщиків. Доки думали, то і кріпосне
    право було відмінене в Російській імперії трохи раніше звільнення чорношкірих
    рабів в південних штатах Америки, що, власне, і призвело до відставання імперії
    і її падіння під час революції. Коли до влади в Україні прийде другий
    А.Лінкольн, який волю свого народу поставив вище ніж амбіції рабовласників?

    Немає в жодній країні Європи таких умов
    кредитування, як в багатостраждальній Україні. Маю точну інформацію з Німеччини
    — кредит на купівлю житла надали сім’ї під 3%. Перевірили доходи (в сім’ї
    працює лише чоловік, жінка та діти на соціальній допомозі) і видали кредит
    тільки у валюті заробітку чоловіка, у відповідності з доходами і потребами
    сім’ї, регулярно від банку ходить кредитний інспектор і перевіряє добробут
    сім’ї, існує програма повернення сплачених за кредитом відсотків. Ніхто не
    заманював в кредит у іншій, ніж валюта заробітку, валюті. Такі кредити
    громадянам Німеччини і не надають. Сім’я щаслива, виплачує кредит і цілує
    німецьку землю. Може відкриємо ринок для банків Європи? Тільки не через продаж
    недолугого українського банку європейському банку (приклади: Аваль,
    Укрсоцбанк), адже капітал, традиції і персонал такого українського банку
    склалися в буремні 90-ті, тобто в ті часи, коли зароблявся той самий мільйон,
    про який воліють не згадувати.

    • http://banknews.com.ua//http://www.banknews.com.ua Oleg Pas’

      Кредиты нужно отдавать. Любой заемщик в валюте при оформлении кредитов имел альтернативу кредитоваться в гривне. Но он сам добровольно выбрал валюту договора, потому что процентная ставка по валютным кредитам была на 10-12% ниже чем по гривневым.

  • Рубрики

  • Top Posts of the Day





  • <