Нацбанк Украины повысил ставку и отпустил валютный курс
Национальный банк Украины отказался от валютных аукционов и повысил ключевую ставку, стремясь обуздать инфляцию, растущую на фоне падения курса гривны и экономики из-за войны с сепаратистами на востоке.
«Правление Нацбанка Украины в рамках подготовки к введению режима инфляционного таргетирования приняло решение об изменении подходов к проведению денежно-кредитной политики в части повышения ее действенности и прозрачности», — говорится в тексте заявления.
«Основные изменения заключаются в усилении действенности учетной ставки… С целью обеспечения прогнозируемого и контролируемого развития рыночной ситуации Нацбанк будет применять более жесткую денежно-кредитную политику».
Нацбанк повысил с 6 февраля базовую ставку рефинансирования — учетную ставку — до 19,5 процента с 14,0 процента.
По данным Государственной службы статистики, темпы инфляции в прошлом году подскочили до 24,9 процента, самого высокого показателя с 2000 года, после роста на 0,5 процента в 2013 году.
В 2014 году центральный банк трижды повышал ключевую ставку, которая в начале года составляла 6,5 процента.
Нацбанк также разрешил банкам торговать на валютном рынке без привязки валютного курса гривны к индикативному курсу, который устанавливался ежедневно на аукционах НБУ, говорится в сообщении банка.
НБУ больше не планирует аукционов, на которых он с ноября ежедневно продавал банкам примерно $3 миллиона из своих резервов, удерживая колебания гривны в диапазоне 15-16 за $1. Устанавливаемый на аукционах курс служил индикативным курсом для межбанковских сделок.
По словам дилеров и аналитиков, административное ограничение привело к созданию еще большего дефицита валюты на официальном рынке и формированию так называемого «черного рынка», где иностранную валюту можно купить, но по курсу, значительно превышающему официальный.
Глава Национального банка Украины Валерия Гонтарева на встрече с банкирами в понедельник пообещала переход к «рыночному механизму» определения курса гривны. В среду на пресс-конференции она сказала, что и банки, и основной кредитор правительства — МВФ — поддержали это решение:
«После наших обсуждений с банками и МВФ… нами принято решение, что с сегодняшнего дня мы перестаем проводить аукционы как потерявшие смысл».
Она добавила, что НБУ продолжит прямые продажи валюты Нафтогазу Украины и сохранит административные ограничения на валютном рынке, включая запрет на покупку валюты под некоторые виды деятельности и ограничение на операции с наличной валютой.
«Учитывая уровень резервов, прямых интервенций на рынок пока не предусматривается», — сказала она.
Средневзвешенный курс гривны на валютном аукционе Национального банка Украины 4 февраля второй день подряд понизился на 1,6 процента — до 16,4183 гривны за $1 с 16,2101 гривны 3 февраля, сообщил центральный банк на странице в системе Рейтер.
Ежедневные темпы снижения курса ускорились в феврале. Гривна снизилась примерно на 4,8 процента с начала года. На первом в 2015 году аукционе 6 января курс составил 15,7442/$1.
Курс гривны упал примерно на 50 процентов к доллару в 2014 году на рынке Украины, переживающей экономический кризис на фоне войны с сепаратистами на востоке, значительных долговых платежей и отсутствия доступа к новым займам на мировых рынках капитала.
Миссия Международного валютного фонда, на финансовую поддержку которого рассчитывает Украина, обсуждает в Киеве условия предоставления новых кредитов для пополнения международных резервов НБУ, упавших по итогам 2014 года до десятилетнего минимума в $7,533 миллиарда.
9 Февраль, 2015 at 10:47
Люди, які брали
валютні кредити, отримали по Україні додатковий борг у сумі 180 мільярдів
гривень через девальвацію! Це кредитне рабство (І.Франко «Сам собі
винен»). Банки перетнули межу і розміщують замовні статті з грубими
коментарями щодо оббріхування позичальників (мова, звичайно, йде про зубожілі
сім’ї, адже з позичальниками від бізнесу, які отримали значні суми кредитних
коштів, часто за винагороду банківським працівникам, банки воліють домовлятися
і частину мільйонної безнадійної заборгованості просто списують). Я не буду
коментувати грубі коментарі, подібні таким: «надо быть дебилом, чтобы
взять кредит в долларах», «кредиты брали только спекулянты квартирами»,
«жадные, хотели меньших процентов, а теперь плачут», як і коментарі
зі скандальними політичними заявами та антисемітизмом (є і такі, які розміщують
нібито від псевдоспівчувальників трагедії кредитного рабства). Суть більш-менш
адекватних коментарів наступна:
— ні в якому ми не в кредитному рабстві, але живемо
в цинічному світі,
— позичальники валютних кредитів хотіли менших
відсотків – в них був вибір, точно як у того, хто сідає грати з шулером – те,
що тобі здається низьким (процент) насправді виявиться заманюванням в борги і
основним бізнесом, “фішкою” шулера, який здає тобі нібито виграшні карти, але в
шулера завжди з’явиться туз з рукава.
— банки майже святі і їх оббріхують журналюги і
недобросовісні позичальники, при цьому, було зазначено, що якщо за банками і є
грішок, то це не масове явище, як то кажуть, одним грішком і один раз можна
здорово заробити – на один і той самий грішок рідко хто купляється.
— не видають депозити, бо позичальнкии не платять за
кредитом і інтереси позичальників ніколи не зійдуться з інтересами вкладників,
забувають, що на цю тему є анекдот: доки позичальники і вкладники ділять корову
(гроші), тягнучи її у різні боки, хтось дуже розумний (банк) просто доїть
корову у відро.
— за короткий строк (3 роки) можна виплатити
іпотечний кредит під 24-26% і немає жодних проблем – суть бізнесу чи інших
джерел виплати не пояснюється і т.і.
Моя думка, що позичальники валютних кредитів стали
жертвами шахрайської змови. Подивіться договір про видачу валютного кредиту —
аж смішно, як під копірку, через кожен пункт ризики з девальвації гривні
покладаються на позичальника, хоча демократична влада (президентство Ющенка)
проголошувала стабільність гривні і, навіть, її зміцнення.Та вже і по 8 багато
хто платити не міг. Краще було вірити деяким трохи параноїдальні статтям про
змову? На початку кризи прогнозувалася, що вихід з кризи відбудеться через
війну та перепродаж заставного майна позичальників, тобто тільки, коли все
відберуть за дешево — будуть перепродавати за дорого і «оживлять
економіку». Чого варті статті щодо необхідності відміни мораторію, який,
наразі, є єдиною надією позичальників, яким банк штучно збільшив борг і
намагається відібрати єдине житло, знов таки,штучно зменшивши вартість житла. Я
особисто був присутній на таких судових процесах та при діях державних
виконавців, коли позичальник грабувався та принижувався під прикриттям
авторитету держави. Таких позичальників змішують з позичальниками шахрайськими
бізнес-структурами, кажучи, що всі позичальники бажали і бажають «кинуть
банк». Виникає питання: «Совість є чи вона продана?»
Механізми звільнення від кредитного рабства є, вони
обгрунтовані і навіть втілені в законопроектах, але банки бажають свободи дій в
цьому процесі і блокують через лобістів всі ініціативи щодо полегшення долі
позичальників. Доходить до цинізму, коли банки пропонують полегшувати долю
позичальників тільки через участь в АТО. Герої зостануться героями, але тут
слід зауважити, що в АТО-війні бере участь вся країна і кожен на своєму
відповідальному місці. Навіть мама, яка на соціальній допомозі годує дитину,
робить значний внесок в успіх нашої країни. Під тиском банківського лобі, влада
опиняється в позиції нерішучих російських царів, які лили сльози над бідами
кріпаків, але пасували перед привілеями поміщиків. Доки думали, то і кріпосне
право було відмінене в Російській імперії трохи раніше звільнення чорношкірих
рабів в південних штатах Америки, що, власне, і призвело до відставання імперії
і її падіння під час революції. Коли до влади в Україні прийде другий
А.Лінкольн, який волю свого народу поставив вище ніж амбіції рабовласників?
Немає в жодній країні Європи таких умов
кредитування, як в багатостраждальній Україні. Маю точну інформацію з Німеччини
— кредит на купівлю житла надали сім’ї під 3%. Перевірили доходи (в сім’ї
працює лише чоловік, жінка та діти на соціальній допомозі) і видали кредит
тільки у валюті заробітку чоловіка, у відповідності з доходами і потребами
сім’ї, регулярно від банку ходить кредитний інспектор і перевіряє добробут
сім’ї, існує програма повернення сплачених за кредитом відсотків. Ніхто не
заманював в кредит у іншій, ніж валюта заробітку, валюті. Такі кредити
громадянам Німеччини і не надають. Сім’я щаслива, виплачує кредит і цілує
німецьку землю. Може відкриємо ринок для банків Європи? Тільки не через продаж
недолугого українського банку європейському банку (приклади: Аваль,
Укрсоцбанк), адже капітал, традиції і персонал такого українського банку
склалися в буремні 90-ті, тобто в ті часи, коли зароблявся той самий мільйон,
про який воліють не згадувати.
2 Май, 2015 at 18:34
Кредиты нужно отдавать. Любой заемщик в валюте при оформлении кредитов имел альтернативу кредитоваться в гривне. Но он сам добровольно выбрал валюту договора, потому что процентная ставка по валютным кредитам была на 10-12% ниже чем по гривневым.