| RSS

accounting outsourcing in ukraine

Прибыль ПриватБанка в 2020 году снизилась до 25,3 млрд грн

27 Январь, 2021 | 2 комментариев | Размещено в банк, Компании, Отчеты, Украина

ПриватБанк по предварительным результатам работы в 2020 году получил 25,3 млрд грн прибыли, что на 7,3 млрд грн меньше, чем годом ранее. Как сообщила пресс служба банка, по итогам года банком сформированы резервы 10,2 млрд грн на покрытие возможных рисков вследствие пандемии СOVID-19 и юридических рисков, что повлияло на показатели чистой прибыли. 

По данным пресс-службы, активное развитие системы цифровых услуг сети #cashless позволило ПриватБанка в 2020 в условиях снижения темпов деловой активности увеличить чистый комиссионный доход на 3% — до 18,8 млрд грн. Чистый процентный доход увеличился на 10% за счет удешевления ресурсов. Денежные средства на текущих счетах опережали рост срочных депозитов.

Чистый кредитный портфель банка сократился на 8% до 55 млрд грн в результате приостановления увеличение кредитных лимитов на период карантина и более консервативных требований к заемщикам. Таким образом ответственное кредитование защищает клиентов от необоснованных финансовых решений в сложных экономических условиях, вызванных пандемией.

В то же время банк существенно снизил кредитные ставки для среднего и малого бизнеса, профинансировав малый и средний бизнес на 8,9 млрд грн. ПриватБанк является национальным лидером по количеству предоставленных малому бизнесу кредитов по программе «5-7-9%» — каждый третий кредит по программе выдан именно ПриватБанком.

В целом от обслуживания клиентов и банковских операций в 2020 году банк получил 27,2 млрд грн прибыли. Инвестиционный портфель ПриватБанка по итогам года, включает, наряду с другими ценными бумагами, ОВГЗ, стоимость которых при погашении зависит от ожидаемого курса доллара США к гривне. В период нестабильности на рынке этот показатель увеличил оценку ОВГЗ и обеспечил 15,8 млрд грн разовых доходов банка. В то же время, это компенсировало потери от курсовых колебаний в сумме 7,5 млрд грн. Эти убытки являются результатом рисковой политики управления активами и обязательствами до национализации, в результате которой стоимость обязательств в долларах США значительно превышает стоимость соответствующих активов. После национализации ПриватБанк внедрил четкую последовательную политику управления активами и обязательствами.

В 2020 году административные и операционные расходы ПриватБанка выросли на 19%, в том числе расходы на оплату труда персонала выросли на 12% и составили 15,7 млрд грн. Также борьба с последствиями пандемии СOVID-19 обусловила увеличение расходов ПриватБанка на специальные выплаты персоналу сети банка, затраты на защитные материалы и дезинфекцию 2000 отделений и 7600 банкоматов, приобретение медицинского оборудования, в том числе 27 аппаратов искусственной вентиляции легких для украинских больниц.

Доверие клиентов к государственному ПриватБанка растет ежегодно. Так объемы средств клиентов в ПриватБанке состоянию на конец 2020 по сравнению с показателями прошлого года выросли на 29% до 309,5 млрд  грн. Количество клиентов физических лиц ПриватБанка по итогам года выросло на 1,2 млн, клиентская база предпринимателей увеличилась на рекордные 122 тысяч.

ПриватБанк ценит возможность быть надежным партнером и финансовым консультантом для своих клиентов и надеется на предоставление высококачественных услуг в 2021 году и в дальнейшем.

(c) Banknews

»Главная страница«

Оставить комментарий 169 просмотров, 1 - сегодня |
Follow Discussion

2 комментариев to “Прибыль ПриватБанка в 2020 году снизилась до 25,3 млрд грн”

  1. admin:

    PrivatBank 2020 profits down to UAH 25.3 billion

    According to preliminary results for 2020, PrivatBank earned UAH 25.3 billion in profit, or UAH 7.3 billion less than in 2019.

    The Bank reports that, by the end of the year it had provisions totaling UAH 10.2 billion to cover possible risks due to the COVID-19 pandemic and legal risks, both of which affected net profit.

    PrivatBank was able to increase its net commission income by 3%, to UAH 18.8 billion in 2020, despite the downturn in commercial activity by actively developing its digital services system and its #cashless network. Net interest income went up by 10% thanks to lower costs of funds. Customers’ cash in current accounts outpaced the growth of term deposits.

    PrivatBank’s net loan portfolio was down by 8%, to UAH 55.0 billion, due to the suspension in raising credit limits during the quarantine period and more stringent requirements of borrowers. Thus, responsible lending helps customers make sound financial decisions under uncertain economic conditions caused by the pandemic.

    At the same time, the Bank significantly reduced lending rates for small and medium enterprises, providing financing to SMEs worth UAH 8.9 billion. PrivatBank is the national leader in the number of loans issued to small businesses under the national “5-7-9%” Program. Today, every third loan under this program is issued by PrivatBank.

    Altogether, PrivatBank earned UAH 27.2 billion in profit from customer transactions and banking operations..At the end of the year, PrivatBank’s investment portfolio included, among other stocks, domestic bonds whose value, when repaid, will depend on the expected exchange rate of the hryvnia against the US dollar. Due to market fluctuations of the hryvnia in 2020,, the value of domestic bonds increased and earned PrivatBank UAH 15.8 billion — a one-time income. This also compensated for losses from other exchange rate fluctuations worth UAH 7.5 billion. These losses are the result of the former PrviatBank’s risky policy of managing assets and liabilities prior to nationalization, which resulted in the value of US dollar liabilities significantly exceeding the value of the Bank’s assets. Since nationalization, the Bank has implemented prudent policies for managing these activities.

    PrivatBank’s administrative & operating expenses went up 19% in 2020 with 12% related to payroll costs which reached UAH 15.7. Also to counter the consequences of the COVID-19 pandemic, PrivatBank made special payments to its network of employees and paid for PPEs and disinfection services for its 2,000 branches and 7,600 ATMs, as well as for medical equipment, including 27 lung ventilators donated to Ukrainian hospitals.

    Clients’ trust in the state-owned PrivatBank is growing every year. As of the end of 2020, client funds held by PrivatBank increased by 29% compared to 2019 to UAH 309.5 billion. PrivatBank’s retail customer base grew by 1.2 million. The Bank’s business client base expanded by a record 122,000.

    PrivatBank appreciates the opportunity to be a reliable partner and financial advisor for its clients and looks forward to providing high quality responsible services in 2021 and beyond.

  2. admin:

    Що чекає на банки та їх клієнтів у 2021 році

    «Мінфін» з’ясував, чим українська банківська система буде жити у 2021 році. А головне — що фінустанови запропонують вкладникам, позичальникам та іншим клієнтам.

    «Мінфін» поспілкувався з керівниками банків і НБУ та з’ясував, чим українська банківська система буде жити у 2021 році.

    2020-й став одночасно одним із найуспішніших і найневдаліших років за останній час. Успішний — тому, що через коронакризу не розпочалося банкопаду, подібного до того, що Україна пережила шість років тому. А невдалий — через зниження прибутковості системи, зростання неповернень за кредитами і нові проблеми для розвитку в майбутньому.

    Прибуток падає — витрати зростають

    За 10 місяців 2020-го загальний прибуток 74 діючих банків скоротився на 23,4%, і склав 39,8 млрд грн. У НБУ впевнені, що так сталося, в основному, через збільшення резервів під кредитні збитки: з 8,3 млрд грн до 23,3 млрд грн. Позначилося і загальне зниження продажів банків. І бізнес, і населення стали менше користуватися фінансовими послугами.

    Велика частина прибутку припала на держбанки, які отримують великі доходи від держоблігацій (ОВДП), що внесені Мінфіном в капітали: Приватбанк заробив 22,85 млрд грн (56,6% загального результату), а Ощадбанк — 4,8 млрд грн (12%). На решту банківської системи припало лише 12,15 млрд грн.

    «За 10 місяців банківська система отримала 11 збиткових банків, але до кінця року їх стане ще більше», — спрогнозував «Мінфіну» голова правління Forward Bank Андрій Кисельов.

    Він виділив декілька причин зростання банківських збитків:

    Тотальне невиконання банками планів зі збільшенню кредитування через зниження попиту на кредити і через зростання кредитних ризиків. Не тільки в корпоративному сегменті, але і в роздробі, який раніше розвивався інтенсивно: в січні-листопаді 2020 року кредитний портфель фізосіб у гривні знизився на 0,3%, хоча в той же час 2019-го він збільшився відразу на 22%.

    Планомірне збільшення резервів під проблемні кредити.

    Зниження попиту на банківські послуги: від документарних операцій до грошових переказів.
    Зростання витрат на нові розробки, зокрема, на віддалені сервіси. Наприклад, на віддалену ідентифікацію клієнтів для їх повноцінного обслуговування поза відділенням банку.
    Неплатежі за раніше наданими кредитами. У міру посилення карантинних обмежень за covid-19, люди і бізнес все гірше платять навіть за реструктуризованими позиками.
    «Прострочення за споживчими кредитами швидко зростає. Навіть заходи з реструктуризації боргу не завжди допомагають зберегти платіжну дисципліну. У деяких банках на піку кризи до 10% портфеля демонструвало прострочення понад 7 днів. Більш того, поточна невизначеність щодо тривалості карантину і діюча заборона кредиторам застосовувати санкції до боржників, ускладнюють оцінку справжніх збитків банків. При таких умовах банки повинні мати запас капіталу для покриття можливих збитків», — йдеться в офіційному коментарі прес-служби Національного банку для «Мінфіну».

    У НБУ визнають, що не знають реальних масштабів проблем, які є у банківській системі: в останній раз регулятор тестував банки ще в другому кварталі і це було експрес-стрес-тестування. Воно показало, що станом на червень в зоні ризику знаходяться банки, на які сукупно припадає лише 5% ринку.

    Глибинного стрес-тестування та інспектування у 2020 році не було через карантинні обмеження і відсутність виїзних перевірок центробанку. Все це збираються відновити у 2021-му.

    «Повну картину проблем e банківській системі Національний банк отримає наступного року, коли проаналізує якість проведених реструктуризацій в рамках щорічної оцінки стійкості банків. На основі отриманих результатів можна буде зробити коректні висновки про можливу потребу окремих банків у додатковому капіталі», — заявили «Мінфіну» у Нацбанку.

    Це означає, що банкам ще дали трохи часу, щоб «підтягти свої хвости»:

    По-перше, доки діє карантин, їм дозволено не формувати всі резерви під проблемні активи.
    По-друге, інспектори з НБУ не перевірили кваліфікацію за всією кредитною проблемкою. Але напевно це зроблять. Багато позик, які банки ще не вважають офіційно проблемними, точно такими виявляться.
    «Питання прибутковості банківських установ наступного року буде залежати від результатів тестування банків. Від того, скільки знадобиться додаткових резервів після інвентаризації кредитних портфелів банківських установ», — визнав у розмові з «Мінфіном» фінансовий директор рейтингового агентства IBI-Rating Олександр Калашніков.

    Невизначеності дуже багато. Фінансисти поняття не мають, скільки їх клієнтів зможуть повернутися до роботи і до кредитних платежів після завершення локдауна, який Кабмін затвердив з 8 до 24 січня 2021 року.

    «Не всі клієнти зможуть відновити діяльність і почати обслуговувати свої борги. Та й взагалі, як тільки закінчиться карантин, банки повинні будуть сформувати резерви за міжнародними стандартами фінансової звітності. Ця проблема частково переноситься на 2021 рік, і ми побачимо формування резервів за портфелями, які зараз знаходяться в реструктуризації», — визнав Андрій Кисельов.

    У Нацбанку впевнені, що банківська система залишиться прибутковою за підсумками 2020 року. Хоча всі розуміють, що це буде заслугою держбанків, на які знову припаде велика частина заробітку. Точніше — заслугою їх акціонера Мінфіну, який продовжить справно нараховувати відсотки за ОВДП.

    Кого можуть продати у 2021 році

    У 2020 році визнали неплатоспроможними і ввели тимчасові адміністрації лише в два українських банки: «Аркада» і Місто Банк. Великого сюрпризу в цьому ніхто не побачив: про їхні проблеми знали на ринку, хоча у когось жевріла надія, що їх врятують.

    Угодою цього року стала покупка бізнесменом Олександром Ярославським, який володіє групою DCH, київського Банку Кредит Дніпро, контрольованого Віктором Пінчуком (власником холдингу «Інтерпайп»). Її передчували більше року, але офіційно заявили і почали оформляти навесні-2020. Нацбанк повністю закрив операцію 30 липня.

    Багато пліткували про можливий продаж Правекс-Банку, яким володіє італійська група (Турин) Intesa Sanpaolo. Структура не один рік веде збиткову діяльність і не може вибратися «з мінусу», незважаючи на зміну керівництва. Було багато розмов про те, що європейці хочуть продати «дочку» і навіть говорили про можливих претендентів, проте інформація так і не підтвердилася.

    Як уточнили «Мінфіну» в Нацбанку, протягом 2020 року регулятор надав дозволи про придбання істотної участі 4-ьом банкам. Найчастіше це не призводило до появи нових співвласників (крім випадку з Банком Кредит Дніпро), а лише до внутрішньої перереєстрації пакетів акцій між акціонерами. Ось усі угоди:

    АТ «Банк Кредит Дніпро»: Олександр Ярославський став офіційним власником 100% акцій.
    Кредитвест Банк: компанія Creditwest Faktoring AS отримала прямий вплив у розмірі 42%. Була зменшена частка єдиного акціонера Altinbas Holding Anonim Sirketi (Туреччина);
    АТ «А-Банк»: «Івекс Капітал», контрольований братами Суркісами, отримав 32,2% акцій;
    АБ «Кліринговий дім»: компанія Serada Enterprises Limited (Кіпр), якою керує Юлія Льовочкіна (колишній акціонер), отримала 60,3% акцій.
    На початку року очікувалась продаж БТА Банку новому власнику з Білорусі, Але Національний банк не надав дозволу на цю угоду.

    Є ймовірність продажу Сбербанку («дочки» однойменної структури з РФ), за якою в березні наступного року закінчується термін санкцій.

    Більше злиттів і поглинань може намітитися після того, як Нацбанк проведе нові стрес-тести і виставить перед акціонерами нові плани щодо збільшення капіталів банків.

    На чому зароблятимуть банки

    У 2021-му банки будуть намагатися нарощувати комісійні доходи. Платною стане (якщо вже не стала) майже кожна довідка для клієнта і кожна послуга в мобільному додатку або системі інтернет-банкінгу, які тривалий час були безкоштовними. Плюс активізуються продажі продуктів партнерів — страховок тощо.

    Але головним джерелом заробітку залишаться відсоткові доходи. Це означає, розвиток кредитування і більш активні покупки боргових цінних паперів. Не тільки облігацій внутрішньої держпозики Мінфіну, які завжди користувалися попитом у фінансистів, а й муніципальних облігацій. Київ уже заявив про розміщення своїх боргових паперів, очікуються також випуски Харкова та Запоріжжя.

    Ще фінансисти розраховують розгойдати велике корпоративне кредитування.

    «У 2021 році ситуація буде кращою, в основному, завдяки хорошим новинам в частині вакцинації. Це спричинить більше інвестиційних проектів для підприємців, які вимагатимуть більш тривалого фінансування. Такі проекти пов’язані, в основному, з виробництвом і переробкою, тож експорт покращиться, з точки зору якості і кількості», — розповів «Мінфіну» country manager, голова наглядової ради Піреус Банку в Україні Янніс Кіріакопулос.

    Великі надії фінансисти покладають на легалізацію грального бізнесу і відкриття ринку землі, а також на більш активне кредитування агросектора в другій половині 2021-го. За найскромнішими оцінками, його обсяги мають зрости на 20−25%.

    У роздробі банкіри обіцяють приділяти більше уваги іпотеці.

    «Останнім часом банки стали активніше видавати іпотечні кредити, однак цей ринок залишається дуже концентрованим: 85% нових угод у 2020 році припадало на 5 банків», — пояснив Олександр Калашніков.

    Акцент буде робитися на кредитуванні покупок вторинного житла. Новобудови вважають більш ризиковими через прогнозовані фінансові проблеми у забудовників.

    «Також пожвавиться автокредитування населення. Хоча бланкові карткові позики залишаться лідером рейтингу роздрібного кредитування, але конкуренція на цьому ринку настільки висока, що частина фінустанов почне активно розширювати продуктову лінійку», — спрогнозував «Мінфіну» голова правління Кредитвест банку Ігор Тихонов.

    Щоправда, видача кеш-кредитів і карткових позик стане більш складним заходом, ніж раніше. Оскільки Нацбанк зажадає від банків, які працюють на цьому ринку, знизити свої ризики — або зменшити темпи кредитування, або збільшити свої капітали.

    У Нацбанку уточнили, що нові вимоги запрацюють з середини 2021 року. Там переконані, що навіть після цього дрібнороздрібне кредитування залишиться привабливим для банків і не сильно подорожчає для простих позичальників.

    Банкіри говорять, що в нових умовах вони почнуть активніше впроваджувати нову політику. Зокрема, будуть встановлювати велику різницю в цінах між «хорошими» і «сумнівними» позичальниками. Першим кредити будуть давати набагато дешевше, ніж другим.

    «Кредитна політика банку буде вибудовуватися від „якості“ позичальника. Для менш „ризикового“ клієнта будуть найлояльніші пропозиції. А для клієнтів з сумнівною репутацією або без кредитної історії — дорожчий продукт, для покриття можливого ризику неповернення кредиту позичальником», — підтвердив Андрій Кисельов з Forward Bank.

    Нові/покращені продукти

    Дрібні кредити для населення

    Нові нормативи Нацбанку не означають, що дорогих дрібнороздрібних кредитів стане менше. Навпаки. Вони можуть стати масовим продуктом, хоча і більш дорогим: деякі банки запропонують торговцям пачки готових карток з невеликим кредитним лімітом — таким, якого буде вистачати на середню покупку в їхньому магазині. Це будуть миттєві кредитки: людина відразу на місці отримає частину коштів на покупку (з грейс-періодом), а торговець — перерахування від банку коштів протягом 3-днів.

    Нові картки будуть чимось нагадувати передплачені скретч-картки мобільних операторів на касах українських супермаркетів. Але вони не будуть одноразовими, ними можна буде користуватися і надалі. При цьому не доведеться повторно проходити процес оформлення позики.

    Кредитування невеликого бізнесу

    У банках запевняють, що серйозно перебудували і уніфікували свої кредитні програми для малого та середнього бізнесу після появи державної кредитної програми «5−7−9%». Невеликий бізнес намагався максимально перейти на більш дешеві позики, конкуренція зростала. Власні програми банків залишилися дорожчими (13−18% річних), тому вони намагалися брати якістю сервісу. А в 2021 році збираються підкорювати підприємців комплексними пакетами.

    «У 2020 році запускалися скорингові системи для кредитування МСБ, прискорювалися процедури. Ставку робили на онлайн-обслуговування. А у 2021-му продукти для малого та середнього бізнесу отримають новий поштовх. Мова не тільки про кредити, а й про розрахунково-касове обслуговування. Галузевим стандартом може стати оперативне (за лічені дні) рішення про кредит для МСБ. Особливо, якщо проекту з розкриття фінансової інформації підприємств, який ініціювали у Мінціфри, буде дано зелене світло», — розповів Ігор Тихонов.

    Валютний ринок

    На український валютний ринок повертаються нерезиденти, які знову почали скуповувати наші ОВДП. Курс гривні на валютному ринку стає волатильнішим. Завдяки цьому активізуються банки-спекулянти. В результаті буде активніше розвиватися те, що скарбники називають арбітражними операціями. А, отже, зросте волатильність, і бізнесу буде потрібна велика курсова передбачуваність. Буде зростати попит на валютні форварди, ф’ючерси та інші деривативи.

    «Продукти хеджування валютних і відсоткових ризиків вже користуються більшою популярністю у корпоративних клієнтів. Такі як форвард, своп валютний і відсотковий. З урахуванням того, що цього року банківська система зробила ще один значний крок у напрямку діджіталізації, незабаром ці інструменти зможуть бути доступні будь-якому бізнесу», — спрогнозував «Мінфіну» голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.

    Діджіталізація всього

    Ключовим пріоритетом банків стане масове впровадження віддаленої ідентифікації клієнтів, яку на поточний момент почали впроваджувати/впровадили до 5 банків. Щоб клієнт міг в режимі відеоконференції і за допомогою держпорталу Дія відкривати банківський рахунок з нуля і проходити верифікацію без відвідування відділення.

    «Банки будуть фокусуватися на „цифровому“ клієнті, який живе в інтернеті. Багато заробити на ньому не вийде. Але якщо банк не буде конкурентний в продуктовій або сервісній складовій, цей клієнт, за допомогою віддаленої ідентифікації, зможе дуже швидко змінювати банк (за 5−10 хв). Банки, які будуть фокусуватися на офлайн-клієнті — будуть втрачати частку ринку», — переконаний Андрій Кисельов.

    Депозитна революція та нові ставки

    Нова перебудова чекає на депозитний ринок. Нацбанк збирається активніше боротися з явищем, коли депозити залучаються на 3−6 місяців, а кредити за їх рахунок видають на 1−3 роки. Такий часовий розрив створює серйозні ризики, які виливаються для банків при будь-якій дестабілізації в справжні кризи.

    «Виник новий виклик — коротка терміновість коштів населення і бізнесу, що підвищує ризик ліквідності. Понад 55% сукупних зобов’язань банків у гривні є коштами до запитання. Потрібно стимулювати банки тримати більшу частину активів у високоліквідних складових, а також подовжувати структуру фондування, наприклад, залучати депозити на тривалий термін», — відзначили у прес-службі Нацбанку.

    З цією метою з грудня 2018 року було введено норматив LCR, який, якщо вірити НБУ, поки що виконується банками. Але з 2021-го регулятор запустить ще один норматив — NSFR (Net Stable Funding Ratio), це коефіцієнт чистого стабільного фінансування. У Нацбанку відзначили, що він «буде покликаний поліпшити збалансованість активів і зобов’язань». Банки примусово змусять зблизити терміни залучення та розміщення ресурсу. Це швидко позначиться на відсоткових ставках для вкладників.

    «Банки, які пропонували високі ставки за короткостроковими депозитами, переглянуть свою політику і будуть пропонувати відсотки, пропорційні терміну розміщення. Чим довше термін розміщення — тим вище розмір ставки», — пояснив Андрій Кисельов.

    Ставки за вкладами на 1−3 місяці сильно опустять, майже всі будуть платити 0% річних за вкладами до запитання. Можуть ще трохи знизиться дохідності 12-місячних вкладів.

    «Хоча, думаю, середня дохідність річних не повинна опуститися нижче 8% річних», — все ж вважає Ігор Тихонов.

    При цьому банкіри допускають невелике підвищення облікової ставки Нацбанку на початку 2021 року: з нинішніх 6% до 6,5% річних.

    Олена Лисенко для «Мінфіну»

Оставить комментарий





<