Украинскую экономику в 2021 году могут ждать много сюрпризов
Структурные изменения в мировой и украинской экономиках открыли новые точки роста для целых направлений.
Прошедший 2020 год можно без преувеличения назвать стресс-тестом для украинской экономики, который она прошла достаточно успешно. Безусловно, было множество проблем и решений, которые мы не могли учесть, когда подводили итоги 2019 года, но в целом прогноз оказался верным.
Предварительные данные Госстата наглядно демонстрируют разброс по отраслям промышленности, а также постепенное восстановление экономики в четвертом квартале. Некоторые отрасли улучшили показатели за счет госзаказов, хотя итоговые цифры по промышленности, скорее всего, будут свидетельствовать о спаде в реальном секторе.
Из позитивного – структурные изменения в мировой и украинской экономиках открыли новые точки роста для целых направлений.
Меры и контрмеры
По примеру других государств в 2020 году в Украине был принят ряд антикризисных мер. Последние из ярких – выплата отдельным категориям ФЛП по 8 тыс. грн помощи, карантин выходного дня и январский локдаун.
На мой взгляд, некоторые политико-экономические решения напоминают «карго-культ» решений европейских стран. Хотя стоит признать, что далеко не все экономические и социальные решения прошлого года в нашей стране имели пагубное воздействие на промышленность. Много условно негативных решений имеет отложенный эффект, они могут сыграть уже в 2021 году. А отдельные инициативы просто не были реализованы или были вовремя отозваны (например, законопроект №2708 от 27.12.2019).
Многие рецепты по спасению экономики оказались либо недоступными, либо неэффективными в украинских реалиях. Поэтому антикризисные решения в большинстве случаев оказались половинчатыми. К ним можно отнести и антикоронавирусный закон, и аналогичные постановления Кабмина. Например – временные послабления для плательщиков единого налога и льготы по аренде объектов коммунальной собственности являются положительными для бизнеса. Однако на местных бюджетах это отразилось негативно. Особенно учитывая, что ответственность местных властей значительно выросла в результате децентрализации.
ВВП и платежный баланс
Если Госстат подаст «правильную статистику», то годовой спад экономики в 2020 году по официальным данным вряд ли превысит 4%. Напомню, Минэкономики ожидает падение ВВП в 2020 году на 4,8%. Лично я думаю, что спад ВВП «на бумаге» будет еще меньше. Проседание по услугам было в значительной степени компенсировано за счет «Большого строительства». Кроме того, снижение инвестиционной активности в реальном секторе и спроса на товары длительного пользования сократило спрос на импорт (торговый дефицит Украины в 2020 году снизился до $4,9 млрд с $10,2 млрд в 2019-м). Во многом снижение деловой активности и коррекция мировых цен на сырьевые товары в начале карантина оказали хорошую услугу золотовалютным резервам и курсу гривны.
Текущий год может оказаться лучше предыдущего для украинского экспорта, если на мировых рынках ликвидность будет перетекать в сырьевые товары: металл и продукцию АПК. В то же время снижение денежных переводов из-за рубежа мне представляется весьма вероятным по мере ужесточения трудовой миграции в странах Евросоюза. Я не вижу также существенной угрозы для платежного баланса.
Государственные финансы
Бюджет и международное сотрудничество – это как раз тот случай, где форс-мажор отыгрался в полной мере. Вопреки принятию непопулярных мер, сотрудничество с МВФ так и осталось на бумаге. С другими донорами и кредиторами ситуация выглядит несколько лучше.
В 2020 году Украина заимствовала много (особенно в конце года) и по приемлемым процентным ставкам. На мировых финансовых рынках оказалось много избыточных денег, вливаемых центробанками в рамках программ по поддержке развитых экономик. Тем не менее возможность эффективных заимствований в 2021 году остается под вопросом.
Бюджет 2021 года во многом будет отражать политическую ситуацию. Еще накануне его принятия мы видели, как дискуссия постепенно переходит в публичную плоскость. Основные капитальные статьи и дальше будут защищенными, а вот социальные выплаты могут корректировать по мере наполнения доходной части.
Валютный курс
В 2020 году Нацбанку без особых усилий удалось удержать курс национальной валюты в приемлемом диапазоне. Угроза для гривны в 2021 году мне представляется более серьезной из-за сохранения неопределенности и значительных корпоративных долгов в валюте. В зависимости от политической ситуации в стране, а также состояния мировых рынков, курсовой коридор на 2021 год я ожидаю в пределах 28-32 грн/$.
Рынок труда
Карантин закрыл границы не для всех, но возможности даже сезонных заработков для украинцев за рубежом серьезно ухудшились. В 2020 году мы наблюдали переформатирование рынка труда. Однако вряд ли стоит ожидать еще более серьезных изменений в 2021 году.
Думаю, зарплаты в долларовом эквиваленте останутся на текущем уровне. Тем не менее серьезные изменения могут быть в регулировании. Это пытались сделать в конце 2019 года и в начале прошлого. Хотя политические риски от таких решений и сейчас достаточно высоки.
Реальный сектор и сфера услуг
Сфера услуг оказалась наиболее пострадавшей в 2020 году, поэтому любая нормализация ситуации будет восприниматься крайне позитивно. Другими словами, отталкиваться нужно будет от низкой базы сравнения.
Также стоит ожидать спекулятивного колебания цен, например, на горюче-смазочные материалы (что мы наблюдаем уже сейчас). Таким образом бизнес пытается «компенсировать» издержки прошлых карантинов и возможные потери от будущих.
Строительство и связанные с ними отрасли во многом поддерживаются за счет госзаказов. Вопросов по жилищной и коммерческой недвижимости больше, чем ответов, особенно учитывая повышение коммунальных тарифов.
Машиностроение, пищевая и легкая промышленность будут во многом ориентированы на внутреннего потребителя. Серьезный импульс получила логистика, коммуникации и сфера дистанционного обслуживания, в том числе ІТ. Такого запаса прочности им должно хватить минимум на год. В целом по реальному сектору я ожидаю небольшой рост.
(c) Виктор Шулик
(с) Banknews
31 Январь, 2021 at 18:10
Що чекає на банки та їх клієнтів у 2021 році
«Мінфін» з’ясував, чим українська банківська система буде жити у 2021 році. А головне — що фінустанови запропонують вкладникам, позичальникам та іншим клієнтам.
«Мінфін» поспілкувався з керівниками банків і НБУ та з’ясував, чим українська банківська система буде жити у 2021 році.
2020-й став одночасно одним із найуспішніших і найневдаліших років за останній час. Успішний — тому, що через коронакризу не розпочалося банкопаду, подібного до того, що Україна пережила шість років тому. А невдалий — через зниження прибутковості системи, зростання неповернень за кредитами і нові проблеми для розвитку в майбутньому.
Прибуток падає — витрати зростають
За 10 місяців 2020-го загальний прибуток 74 діючих банків скоротився на 23,4%, і склав 39,8 млрд грн. У НБУ впевнені, що так сталося, в основному, через збільшення резервів під кредитні збитки: з 8,3 млрд грн до 23,3 млрд грн. Позначилося і загальне зниження продажів банків. І бізнес, і населення стали менше користуватися фінансовими послугами.
Велика частина прибутку припала на держбанки, які отримують великі доходи від держоблігацій (ОВДП), що внесені Мінфіном в капітали: Приватбанк заробив 22,85 млрд грн (56,6% загального результату), а Ощадбанк — 4,8 млрд грн (12%). На решту банківської системи припало лише 12,15 млрд грн.
«За 10 місяців банківська система отримала 11 збиткових банків, але до кінця року їх стане ще більше», — спрогнозував «Мінфіну» голова правління Forward Bank Андрій Кисельов.
Він виділив декілька причин зростання банківських збитків:
Тотальне невиконання банками планів зі збільшенню кредитування через зниження попиту на кредити і через зростання кредитних ризиків. Не тільки в корпоративному сегменті, але і в роздробі, який раніше розвивався інтенсивно: в січні-листопаді 2020 року кредитний портфель фізосіб у гривні знизився на 0,3%, хоча в той же час 2019-го він збільшився відразу на 22%.
Планомірне збільшення резервів під проблемні кредити.
Зниження попиту на банківські послуги: від документарних операцій до грошових переказів.
Зростання витрат на нові розробки, зокрема, на віддалені сервіси. Наприклад, на віддалену ідентифікацію клієнтів для їх повноцінного обслуговування поза відділенням банку.
Неплатежі за раніше наданими кредитами. У міру посилення карантинних обмежень за covid-19, люди і бізнес все гірше платять навіть за реструктуризованими позиками.
«Прострочення за споживчими кредитами швидко зростає. Навіть заходи з реструктуризації боргу не завжди допомагають зберегти платіжну дисципліну. У деяких банках на піку кризи до 10% портфеля демонструвало прострочення понад 7 днів. Більш того, поточна невизначеність щодо тривалості карантину і діюча заборона кредиторам застосовувати санкції до боржників, ускладнюють оцінку справжніх збитків банків. При таких умовах банки повинні мати запас капіталу для покриття можливих збитків», — йдеться в офіційному коментарі прес-служби Національного банку для «Мінфіну».
У НБУ визнають, що не знають реальних масштабів проблем, які є у банківській системі: в останній раз регулятор тестував банки ще в другому кварталі і це було експрес-стрес-тестування. Воно показало, що станом на червень в зоні ризику знаходяться банки, на які сукупно припадає лише 5% ринку.
Глибинного стрес-тестування та інспектування у 2020 році не було через карантинні обмеження і відсутність виїзних перевірок центробанку. Все це збираються відновити у 2021-му.
«Повну картину проблем e банківській системі Національний банк отримає наступного року, коли проаналізує якість проведених реструктуризацій в рамках щорічної оцінки стійкості банків. На основі отриманих результатів можна буде зробити коректні висновки про можливу потребу окремих банків у додатковому капіталі», — заявили «Мінфіну» у Нацбанку.
Це означає, що банкам ще дали трохи часу, щоб «підтягти свої хвости»:
По-перше, доки діє карантин, їм дозволено не формувати всі резерви під проблемні активи.
По-друге, інспектори з НБУ не перевірили кваліфікацію за всією кредитною проблемкою. Але напевно це зроблять. Багато позик, які банки ще не вважають офіційно проблемними, точно такими виявляться.
«Питання прибутковості банківських установ наступного року буде залежати від результатів тестування банків. Від того, скільки знадобиться додаткових резервів після інвентаризації кредитних портфелів банківських установ», — визнав у розмові з «Мінфіном» фінансовий директор рейтингового агентства IBI-Rating Олександр Калашніков.
Невизначеності дуже багато. Фінансисти поняття не мають, скільки їх клієнтів зможуть повернутися до роботи і до кредитних платежів після завершення локдауна, який Кабмін затвердив з 8 до 24 січня 2021 року.
«Не всі клієнти зможуть відновити діяльність і почати обслуговувати свої борги. Та й взагалі, як тільки закінчиться карантин, банки повинні будуть сформувати резерви за міжнародними стандартами фінансової звітності. Ця проблема частково переноситься на 2021 рік, і ми побачимо формування резервів за портфелями, які зараз знаходяться в реструктуризації», — визнав Андрій Кисельов.
У Нацбанку впевнені, що банківська система залишиться прибутковою за підсумками 2020 року. Хоча всі розуміють, що це буде заслугою держбанків, на які знову припаде велика частина заробітку. Точніше — заслугою їх акціонера Мінфіну, який продовжить справно нараховувати відсотки за ОВДП.
Кого можуть продати у 2021 році
У 2020 році визнали неплатоспроможними і ввели тимчасові адміністрації лише в два українських банки: «Аркада» і Місто Банк. Великого сюрпризу в цьому ніхто не побачив: про їхні проблеми знали на ринку, хоча у когось жевріла надія, що їх врятують.
Угодою цього року стала покупка бізнесменом Олександром Ярославським, який володіє групою DCH, київського Банку Кредит Дніпро, контрольованого Віктором Пінчуком (власником холдингу «Інтерпайп»). Її передчували більше року, але офіційно заявили і почали оформляти навесні-2020. Нацбанк повністю закрив операцію 30 липня.
Багато пліткували про можливий продаж Правекс-Банку, яким володіє італійська група (Турин) Intesa Sanpaolo. Структура не один рік веде збиткову діяльність і не може вибратися «з мінусу», незважаючи на зміну керівництва. Було багато розмов про те, що європейці хочуть продати «дочку» і навіть говорили про можливих претендентів, проте інформація так і не підтвердилася.
Як уточнили «Мінфіну» в Нацбанку, протягом 2020 року регулятор надав дозволи про придбання істотної участі 4-ьом банкам. Найчастіше це не призводило до появи нових співвласників (крім випадку з Банком Кредит Дніпро), а лише до внутрішньої перереєстрації пакетів акцій між акціонерами. Ось усі угоди:
АТ «Банк Кредит Дніпро»: Олександр Ярославський став офіційним власником 100% акцій.
Кредитвест Банк: компанія Creditwest Faktoring AS отримала прямий вплив у розмірі 42%. Була зменшена частка єдиного акціонера Altinbas Holding Anonim Sirketi (Туреччина);
АТ «А-Банк»: «Івекс Капітал», контрольований братами Суркісами, отримав 32,2% акцій;
АБ «Кліринговий дім»: компанія Serada Enterprises Limited (Кіпр), якою керує Юлія Льовочкіна (колишній акціонер), отримала 60,3% акцій.
На початку року очікувалась продаж БТА Банку новому власнику з Білорусі, Але Національний банк не надав дозволу на цю угоду.
Є ймовірність продажу Сбербанку («дочки» однойменної структури з РФ), за якою в березні наступного року закінчується термін санкцій.
Більше злиттів і поглинань може намітитися після того, як Нацбанк проведе нові стрес-тести і виставить перед акціонерами нові плани щодо збільшення капіталів банків.
На чому зароблятимуть банки
У 2021-му банки будуть намагатися нарощувати комісійні доходи. Платною стане (якщо вже не стала) майже кожна довідка для клієнта і кожна послуга в мобільному додатку або системі інтернет-банкінгу, які тривалий час були безкоштовними. Плюс активізуються продажі продуктів партнерів — страховок тощо.
Але головним джерелом заробітку залишаться відсоткові доходи. Це означає, розвиток кредитування і більш активні покупки боргових цінних паперів. Не тільки облігацій внутрішньої держпозики Мінфіну, які завжди користувалися попитом у фінансистів, а й муніципальних облігацій. Київ уже заявив про розміщення своїх боргових паперів, очікуються також випуски Харкова та Запоріжжя.
Ще фінансисти розраховують розгойдати велике корпоративне кредитування.
«У 2021 році ситуація буде кращою, в основному, завдяки хорошим новинам в частині вакцинації. Це спричинить більше інвестиційних проектів для підприємців, які вимагатимуть більш тривалого фінансування. Такі проекти пов’язані, в основному, з виробництвом і переробкою, тож експорт покращиться, з точки зору якості і кількості», — розповів «Мінфіну» country manager, голова наглядової ради Піреус Банку в Україні Янніс Кіріакопулос.
Великі надії фінансисти покладають на легалізацію грального бізнесу і відкриття ринку землі, а також на більш активне кредитування агросектора в другій половині 2021-го. За найскромнішими оцінками, його обсяги мають зрости на 20−25%.
У роздробі банкіри обіцяють приділяти більше уваги іпотеці.
«Останнім часом банки стали активніше видавати іпотечні кредити, однак цей ринок залишається дуже концентрованим: 85% нових угод у 2020 році припадало на 5 банків», — пояснив Олександр Калашніков.
Акцент буде робитися на кредитуванні покупок вторинного житла. Новобудови вважають більш ризиковими через прогнозовані фінансові проблеми у забудовників.
«Також пожвавиться автокредитування населення. Хоча бланкові карткові позики залишаться лідером рейтингу роздрібного кредитування, але конкуренція на цьому ринку настільки висока, що частина фінустанов почне активно розширювати продуктову лінійку», — спрогнозував «Мінфіну» голова правління Кредитвест банку Ігор Тихонов.
Щоправда, видача кеш-кредитів і карткових позик стане більш складним заходом, ніж раніше. Оскільки Нацбанк зажадає від банків, які працюють на цьому ринку, знизити свої ризики — або зменшити темпи кредитування, або збільшити свої капітали.
У Нацбанку уточнили, що нові вимоги запрацюють з середини 2021 року. Там переконані, що навіть після цього дрібнороздрібне кредитування залишиться привабливим для банків і не сильно подорожчає для простих позичальників.
Банкіри говорять, що в нових умовах вони почнуть активніше впроваджувати нову політику. Зокрема, будуть встановлювати велику різницю в цінах між «хорошими» і «сумнівними» позичальниками. Першим кредити будуть давати набагато дешевше, ніж другим.
«Кредитна політика банку буде вибудовуватися від „якості“ позичальника. Для менш „ризикового“ клієнта будуть найлояльніші пропозиції. А для клієнтів з сумнівною репутацією або без кредитної історії — дорожчий продукт, для покриття можливого ризику неповернення кредиту позичальником», — підтвердив Андрій Кисельов з Forward Bank.
Нові/покращені продукти
Дрібні кредити для населення
Нові нормативи Нацбанку не означають, що дорогих дрібнороздрібних кредитів стане менше. Навпаки. Вони можуть стати масовим продуктом, хоча і більш дорогим: деякі банки запропонують торговцям пачки готових карток з невеликим кредитним лімітом — таким, якого буде вистачати на середню покупку в їхньому магазині. Це будуть миттєві кредитки: людина відразу на місці отримає частину коштів на покупку (з грейс-періодом), а торговець — перерахування від банку коштів протягом 3-днів.
Нові картки будуть чимось нагадувати передплачені скретч-картки мобільних операторів на касах українських супермаркетів. Але вони не будуть одноразовими, ними можна буде користуватися і надалі. При цьому не доведеться повторно проходити процес оформлення позики.
Кредитування невеликого бізнесу
У банках запевняють, що серйозно перебудували і уніфікували свої кредитні програми для малого та середнього бізнесу після появи державної кредитної програми «5−7−9%». Невеликий бізнес намагався максимально перейти на більш дешеві позики, конкуренція зростала. Власні програми банків залишилися дорожчими (13−18% річних), тому вони намагалися брати якістю сервісу. А в 2021 році збираються підкорювати підприємців комплексними пакетами.
«У 2020 році запускалися скорингові системи для кредитування МСБ, прискорювалися процедури. Ставку робили на онлайн-обслуговування. А у 2021-му продукти для малого та середнього бізнесу отримають новий поштовх. Мова не тільки про кредити, а й про розрахунково-касове обслуговування. Галузевим стандартом може стати оперативне (за лічені дні) рішення про кредит для МСБ. Особливо, якщо проекту з розкриття фінансової інформації підприємств, який ініціювали у Мінціфри, буде дано зелене світло», — розповів Ігор Тихонов.
Валютний ринок
На український валютний ринок повертаються нерезиденти, які знову почали скуповувати наші ОВДП. Курс гривні на валютному ринку стає волатильнішим. Завдяки цьому активізуються банки-спекулянти. В результаті буде активніше розвиватися те, що скарбники називають арбітражними операціями. А, отже, зросте волатильність, і бізнесу буде потрібна велика курсова передбачуваність. Буде зростати попит на валютні форварди, ф’ючерси та інші деривативи.
«Продукти хеджування валютних і відсоткових ризиків вже користуються більшою популярністю у корпоративних клієнтів. Такі як форвард, своп валютний і відсотковий. З урахуванням того, що цього року банківська система зробила ще один значний крок у напрямку діджіталізації, незабаром ці інструменти зможуть бути доступні будь-якому бізнесу», — спрогнозував «Мінфіну» голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.
Діджіталізація всього
Ключовим пріоритетом банків стане масове впровадження віддаленої ідентифікації клієнтів, яку на поточний момент почали впроваджувати/впровадили до 5 банків. Щоб клієнт міг в режимі відеоконференції і за допомогою держпорталу Дія відкривати банківський рахунок з нуля і проходити верифікацію без відвідування відділення.
«Банки будуть фокусуватися на „цифровому“ клієнті, який живе в інтернеті. Багато заробити на ньому не вийде. Але якщо банк не буде конкурентний в продуктовій або сервісній складовій, цей клієнт, за допомогою віддаленої ідентифікації, зможе дуже швидко змінювати банк (за 5−10 хв). Банки, які будуть фокусуватися на офлайн-клієнті — будуть втрачати частку ринку», — переконаний Андрій Кисельов.
Депозитна революція та нові ставки
Нова перебудова чекає на депозитний ринок. Нацбанк збирається активніше боротися з явищем, коли депозити залучаються на 3−6 місяців, а кредити за їх рахунок видають на 1−3 роки. Такий часовий розрив створює серйозні ризики, які виливаються для банків при будь-якій дестабілізації в справжні кризи.
«Виник новий виклик — коротка терміновість коштів населення і бізнесу, що підвищує ризик ліквідності. Понад 55% сукупних зобов’язань банків у гривні є коштами до запитання. Потрібно стимулювати банки тримати більшу частину активів у високоліквідних складових, а також подовжувати структуру фондування, наприклад, залучати депозити на тривалий термін», — відзначили у прес-службі Нацбанку.
З цією метою з грудня 2018 року було введено норматив LCR, який, якщо вірити НБУ, поки що виконується банками. Але з 2021-го регулятор запустить ще один норматив — NSFR (Net Stable Funding Ratio), це коефіцієнт чистого стабільного фінансування. У Нацбанку відзначили, що він «буде покликаний поліпшити збалансованість активів і зобов’язань». Банки примусово змусять зблизити терміни залучення та розміщення ресурсу. Це швидко позначиться на відсоткових ставках для вкладників.
«Банки, які пропонували високі ставки за короткостроковими депозитами, переглянуть свою політику і будуть пропонувати відсотки, пропорційні терміну розміщення. Чим довше термін розміщення — тим вище розмір ставки», — пояснив Андрій Кисельов.
Ставки за вкладами на 1−3 місяці сильно опустять, майже всі будуть платити 0% річних за вкладами до запитання. Можуть ще трохи знизиться дохідності 12-місячних вкладів.
«Хоча, думаю, середня дохідність річних не повинна опуститися нижче 8% річних», — все ж вважає Ігор Тихонов.
При цьому банкіри допускають невелике підвищення облікової ставки Нацбанку на початку 2021 року: з нинішніх 6% до 6,5% річних.
Олена Лисенко для «Мінфіну»