Моя бабуся завжди була моїм прикладом мудрості та сили. Але після кількох мікроінсультів її стан погіршився, з’явились проблеми з пересуванням і сечовим міхуром. Було складно підібрати доглядальницю, яка розуміла б потреби людей з енурезом. Ми звернулися до пансіонату «Грааль» і зітхнули з полегшенням – все, що обіцяли, було правдою. Там і догляд за лежачими хворими, і уважність до деталей, і домашня кухня, а головне – психологічна підтримка. Особливо відзначу будинок престарілих для доглядом за людьми у яких енурез https://gral.org.ua/netrimannya-enurez/ де розуміють, що це – не сором, а звична частина старіння, до якої треба ставитися з повагою. Бабуся знову стала посміхатись, читати газети й навіть брати участь у спільних заходах. «Грааль» – це місце, де поважають вік, а не просто обслуговують.